Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №33 "Віночок" Кам'янської міської ради

 








Консультпункт

ЗБИРАЄМОСЬ ДО ДИТЯЧОГО САДКА


Початок осені — час «змін» для більшості дітей. Чимало малят цього року вперше дізнаються про дитячий садок. Хтось вже пішов у садок спочатку вересня, хтось тільки збирається з середини осені. Вступ у дитячий садок — досить різка зміна в житті дитини. Сьогодні ми поговоримо, з якими труднощами можуть зіткнутися мами й тата на початку відвідування дитячого садка. Як з ними впоратися і як допомогти маляті адаптуватися до нового для нього середовища.

Фахівці не даремно ввели таке поняття, як адаптація. Це пристосування або звикання організму до нової обстановки. Для дитини дитячий садок, безсумнівно, є новим, ще невідомим простором, з новим оточенням і новими відносинами. Адаптація включає широкий спектр індивідуальних реакцій, характер яких залежить від психофізіологічних і особистісних особливостей дитини, від умов перебування в дошкільній установі й ін. Кожна дитина звикає до садка по-своєму. Психологи помітили, що період адаптації до дитячого садка триває від двох тижнів до півроку.

На початку малюка може лякати нова незвична обстановка, новий режим дня, соціальний фактор (відсутність поруч мами, велика кількість дітей, серед яких треба вибрати собі друга, незнайомі дорослі). Звикання до нових умов у всіх дітей протікає по-різному. Одне маля може вередувати, бути більш збудливим, ранимим, уразливим, плаксивим — так у нього проявляється стрес. В інших дітей стресові реакції можуть не знайти «виходу». Дитина начебто зовні спокійна, при цьому вона усі переживання та емоції тримає усередині себе, неохоче йде на контакт. Батькам іноді важко з'ясувати що-небудь у дитини, адже часом маленькі діти самі не можуть визначити, що їм не подобається. Дорослі повинні зрозуміти по поведінці малюка, чи почуває він себе комфортно поза домівкою, у садку, чи не відчуває напруженості, чи не втомлюється фізично та емоційно.

Якщо психологічний дискомфорт накладається на несприятливий фон (перенесене підвищення внутрішньочерепного тиску, перинатальне ураження центральної нервової системи), то надалі це може призвести до збою в роботі нервової системи, можливий розвиток неврозу. Щоб цього не допустити, необхідно заздалегідь проконсультуватися в невролога й дитячого психолога. При необхідності можна скоротити перебування дитини в дитячому садку.

Вік для дитячого садка.

У нашій країні дитячі лікарі та психологи вважають, що в 2 — 3 роки діти вже готові до відвідування дитячого садка. Почасти це пов'язане з тим, що діти більш раннього віку в садку часто хворіють, до того ж нянечки та виховательки не в змозі забезпечити достатній догляд кожному з 10 — 15 малят, які ще не вміють самостійно користуватися ложкою, одягатися та ін. Чим молодше дитина, тим слабкіше її імунна система, тим більше сприйнятлива вона до інфекцій.

Крім того, доведено, що саме у 2 — 3 роки збільшуються витривалість кліток кори головного мозку та здатність до концентрації нервового збудження. Тому малюк в цьому віці вже може довше зосереджуватися на чомусь одному (завданні або грі) і менше стомлюється, готовий бути бадьорим і активним усі 6 — 7 годин до й після денного сну. Причому в нього вже є потреба й можливість присвятити цей час спілкуванню не тільки з батьками, але й з іншими дорослими або дітьми.
В 3 роки дитина, як правило, добре вимовляє майже всі звуки й володіє поширеними реченнями. Крім того, в цьому віці діти вже вміють координувати свої рухи з рухами однолітків, а виходить, готові до спільних ігор.

Підготовка до дитячого садка

Нерідко початок відвідування садка може супроводжуватися поганим самопочуттям дитини — загострюються хронічні захворювання, малята частіше простуджуються, вередують та ін. Щоб уникнути можливих проблем, дитина повиннна бути здоровою і готова до дитячого садка, а також до майбутньої зими. Для цього ми рекомендуємо почати відвідування дитсадка або ясел з диспансеризації маляти. Цей своєрідний діагностичний скрінінг дозволяє попередити й вчасно розпізнати недугу. Диспансеризацію дітей у лікарів-фахівців краще проводити за 1 — 2 місяця до вступу в дитячий садок.

Зазвичай починає й завершує кожну диспансеризацію огляд педіатра. При першому відвідуванні лікар уважно огляне дитину. Залежно від віку, особливостей конституції, способу життя, стану імунної системи дитини, ризику хронічної патології педіатр визначить коло фахівців, яких потрібно відвідати, терміни профілактичних щеплень, ряд потрібних лабораторних аналізів. При повторному візиті до педіатра ви отримаєте висновок про здоров'я дитини, побудоване на підставі результатів повного обстеження. Якщо є необхідність, лікар призначить лікування. Також педіатр порадить профілактичні заходи для збереження й зміцнення здоров'я. Лікар дасть рекомендації з харчування, режиму дня, фізичному вихованню (гімнастика, масаж, загартовування), які підходять саме для вашого маляти. Педіатр визначить можливу тривалість періоду адаптації в дошкільній установі, підкаже, на що мамі й вихователю звернути увагу.

У дитячому садку збільшується навантаження на зоровий апарат дитини, тому що вона більше часу, ніж вдома, проводить за малюванням, ліпленням та іншими заняттями, які вимагають напруги зору. Тому дуже важливо перед дитячим садком або на початку занять показати маля окулістові. Фахівець перевірить гостроту зору дитини, виключить можливу патологію очей.

Багато дітей страждають збільшенням аденоїдів, хронічним тонзилітом. Восени, на фоні зниження імунітету й занурення в нове середовище та дитячий колектив, хронічні захворювання носоглотки можуть розпалитися з новою силою. Із цієї причини перед відвідуванням дитячого садка бажане відвідати отоларинголога.

Також восени дітям необхідно провести санацію порожнини рота, виявити уражені карієсом зуби, а також зміни в прикусі. Лікар-стоматолог розповість, як уникнути проблем із зубами, при необхідності проведе лікування.

З лабораторних досліджень необхідно зробити загальний аналіз крові (береться з пальця). Він покаже зміст гемоглобіну, лейкоцитів (кліток крові, що захищають організм від інфекції. Наступний аналіз — дослідження сечі. На фоні зниження захисних сил організму в осінньо-зимовий період при купанні в басейні, після перенесеної ГРВІ може з'явитися або загостритися інфекція сечових шляхів, вульвовагінит у дівчат. При розладах шлунку, закрепах можна досліджувати кал дитини (копрологія): аналіз покаже, які складові їжі переварюються, а які ні. За показниками може знадобитися проведення УЗД органів черевної порожнини, консультація гастроентеролога.

Важливою складовою підготовки маляти до дитячого садка є й профілактика гострих захворювань (ГРВІ, грип та ін.). Зазвичай її проводять за 1 — 2 місяця до вступу в дошкільну установу. Застосовують різні засоби, спрямовані на підвищення неспецифічних захисних механізмів імунітету. Використовують і природні оздоровчі фактори — загартовування, курси різних рослинних адаптогенів, вітамінів і ін.

Малюк перед вступом у дитсадок повинен мати профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень. Забороняється проведення профілактичних щеплень протягом місяця перед вступом дитини в дитячий садок. Перше профілактичне щеплення вже в дитячому садку призначається після закінчення періоду адаптації, але не раніше ніж через один місяць.
Така диспансеризація перед дитячим садком дає мамі можливість довідатися про можливе захворювання дитини й вжити необхідних заходів обережності, а маляті дозволяє, перебуваючи в дитячому колективі, уникнути частих захворювань.

 

Батькам рекомендує психолог

Проблема адаптації до умов дошкільного закладу

 

Проблема адаптації до умов дошкільного закладу стосується дитини будь якого віку, яка вперше переступає його поріг.

 

Перед дитиною, яка почала відвідувати дошкільний заклад, стає проблема зміни вже сформованого поведінкового стереотипу, зумовлена зміною звичних умов життя, встановлення нових соціальних зв'язків. Частина дітей увіходить у нову ситуацію майже без проблем, і сльози, зітхання важка ранкова розлука з батьками тривають у перші 1-2 дні. Дехто переживає негативні емоції дещо довше - 4-7 днів. А в інших процес адаптації розтягується на ІІ-ІП тижня.

 

Отже щоб малюк легше сприймав нове оточення й звикав до нього максимально безболісно, необхідно підготувати його до цього.

 

Зміни навколишнього середовища і звичайного способу життя викликають напругу. Настрій відображає стан здоров’я дитини і служить важливим тлом для її розвитку. Тривалий пригнічений настрій погіршує подальше формування психіки.

 

Щоб негативні емоції не стали на заваді малому в період оволодіння новими способами життєдіяльності, дуже важливо сформувати позитивне очікування майбутньої зміни у його житті. Віддавши дитину до дитячого садка через сімейні обставини, батьки дуже часто ставляться до неї співчутливо, з жалем. Відчуваючи це, вона також починає жаліти себе, вередує, відмовляється ходити у групу. Але можна закласти зовсім інше ставлення до дитячого садка - бадьоре, радісне, якщо пояснити, що новий для нього дім – то життєва необхідність, що він росте і виходить на нову сходинку свого розвитку, тож йому потрібні нові умови, де він зможе перебувати без опіки рідних. За такого настрою народжуватимуться позитивні почуття, бажання гратися та спілкуватися.

 

Але не слід залякувати дитину садком: «Не будеш слухатися віддам до дитсадка», бо згодом вона буде плакати та вередувати. Це викличе страх перед дитсадком і погіршить самопочуття дитини. Ставлення до садка буде негативним. Тому про садок треба говорити як про добру подію.

 

Трапляється, що дитина не плаче, але і не грається, вона пригнічена. Такий стан має турбувати батьків не менш, ніж плач чи капризи. В таких випадках треба скоротити час відвідування садка до мінімуму, організувати вправи в самостійність, щоб дитина сама себе обслуговувала.

 

·         Дуже важливо, щоб батьки підкреслили, що вихователька добра, чуйна, любить дітей, і буде проводити цікаві заняття та ігри.

 

·         Крім офіційного імені дитини, треба повідомити вихователя про «домашнє ім'я».

 

·         Діти залюбки відгукуватимуться на звичайні для них звертання. Спокійному і впевненому адаптуванню малюка сприятиме поінформованість про життя у ньому. Цьому сприяє гра драматизація.  Дитині кажуть: «Лялька Катруся піде до дитячого садка. Ходи сюди Катруся, привітайся. У тебе буде своя шафа для одягу. Ти обідатимеш з дітьми за столом. У тебе будуть друзі, з якими буде цікаво й весело гратися, а потім за тобою прийде мама». Таке своєрідне передбачення подій допоможе її почуватися в садку впевненіше.

 

·         Важливо навчити дитину всіх навичок самообслуговування, тоді їй легше буде пристосовуватися до умов суспільного виховання.

 

·         Навчити маля гратися.

 

·         Не нервувати і не показувати свою тривожність перед входом до садку.

 

·         Особливу увагу приділяти розвитку мовлення.

 

·         Постійно говорити, що вона дорога, кохана.

·         Домашній режим і режим дитячого садка повинні збігатися у часі. Це зменшить навантаження на вразливу нервову систему дитини та пом'якшить процес адаптації.